﻿#title:Дженні зі Старих Камінь
#author:Неизвестен
#types:westeros
#
Високо у залах старих королів
Дженні танцює в імлі.
З духами втрачених й тих, що знайшлись,
Й хто любив її більше за всіх.

Хто так надовго для неї затих,
Їх імен не згадати вже їй
Кружляли у залах старих кам’яних,
Відганяли весь сум її й біль.

І вона не хотіла піти, не хотіла піти,
Не хотіла піти, не хотіла піти.

Вони танцювали удень і вночі
В засніжених залах пустих,
Узимку й до літа і знов до зими,
Доки стіни не впали униз.

І вона не хотіла піти, не хотіла піти,
Не хотіла піти, не хотіла піти,
Вона не хотіла піти, не хотіла піти,
Не хотіла піти, не хотіла піти.

Високо у залах старих королів
Дженні танцює в імлі.
З духами втрачених й тих, що знайшлись,
Й хто любив її більше за всіх.